Бронхіальна астма у дітей –медико-соціальні аспекти громадського здоров’я

На сучасному етапі розвитку науки проблема алергічних захворювань є однією з найважливіших в клінічній медицині. Численні попередні напрацювання різних авторів вказують на значне зростання алергічних захворювань в усьому світі, які починаються вже в дитячому чи підлітковому віці, мають схильність до хронічного перебігу і нерідко призводять до ранньої інвалідності [Антипкін, 2016; Бекетова Г.В. , Горячева І.П., 2016; Нагорна Н.А., Дубова Г.В., 2009; Чоп’як В.В. та співавт., 2016]. За останні роки бронхіальна астма (БА), як нозологічна форма набула значних змін та вважається проблемою світового масштабу. Насамперед, відмічено високий рівень розповсюдженості БА у світі, важкість її перебігу, зростання інвалідності з дитинства і високої смертності. Систематичні епідеміологічні дослідження останніх 25 років свідчать, що БА досягла рівня 5 % серед дорослого населення, а серед дітей – практично 10 %, розповсюдженість атопічного синдрому у дітей безперервно зростає та перевищує рівень у 20 % [Древаль О.М., Янчик О.Г., 2017; Моісеєнко Р.О., Даниленко Г.М., Пономарьова Л.І., 2013; Хоха Р.Н., 2017; Sole D. et al., 2017; Маркданте К.Дж.,2019; Бабаджан В.Д.,2022.].
Серед найважливіших питань займають дослідження направлені на причини зростання захворюваності і смертності від БА. Як відомо, це захворювання є однією з форм біологічної відповіді організму на шкідливий вплив факторів довкілля, а захворюваність є наслідком цього впливу і може бути показником її інтенсивності. Таким чином, стійка тенденція до зростання захворюваності на БА є важливою медико-соціальною проблемою охорони здоров’я усіх держав.
Згідно з матеріалами, узагальненими у доповіді щодо Глобальної стратегії БА, окрім вираженого соціального впливу, БА завдає значного економічного збитку. Тому, важливим питанням є розроблення та впровадження методів управління медико-соціальними факторами ризику розвитку БА, направлених на зменшення числа хворих на алергійні захворювання, що є важливою не тільки медико-соціальною, але і гігієнічною проблемою. Для організації первинної медико-санітарної допомоги дитячому населенню і планування лікувально-профілактичної роботи доцільно оперувати достовірною інформацією про стан здоров’я населення, показниками розповсюдженості тих чи інших хвороб, факторами ризику розвитку певних патологій для кожного регіону під час прийняття управлінських рішень.
Проведені Міжнародною науковою спільнотою моніторингові та епідеміологічні дослідження доводять, що численні негативні ефекти для здоров’я, в тому числі, захворювання та смерть від респіраторної патології, спричиняються саме забрудненням атмосферного повітря [Турос О.І.,2008, 2020 ; Бурбела Е.І., 2017; Даниленко Г., Динник В., 2019; Даниленко Г.М та співавт., 2020; Петросян А.А., 2015, 2017; Hassan A.E., Hagrass S.A., 2017; Holland М., 2017; Shyamali C. et al., 2019; МаремухаТ.П.; 2021].
Проблема забруднення атмосферного повітря в Україні є дуже актуальною, оскільки, насамперед зумовлені перевищенням гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі як від стаціонарних, так і пересувних джерел забруднення. Але, окрім техногенного забруднення відмічається ще й підвищений вміст біогенних полютантів в атмосферному повітрі, до яких належать віруси, бактерії, водорості, гриби, спори, пилкові зерна, фрагменти лишайників, рослин, комах, найпростіших тощо. Наявність їх у повітрі не лише погіршують його екологічний стан, але й зумовлюють забруднення основних компонентів довкілля та можуть негативно впливати на здоров’я людини, спричиняючи низку алергічних захворювань.
З проведеного наукового дослідження [ Ковальчук М.П. 2021 р.” Наукове обґрунтування заходів профілактики негативного впливу атмосферного повітря на захворюваність бронхіальної астми дітей м.Києва.”] науково обґрунтовано медико-соціальні фактори ризику розвитку БА на основі трьохетапного епідеміологічного дослідження.
За даними скринінг-анкетування 739 дітей м. Києва науково обґрунтовано медико-соціальні фактори ризику розвитку БА у дітей, зокрема, серед ендогенних факторів частота вираженості спадкової патології по алергічних захворюваннях органів дихання складала 76,3 + 6,8 %, частота ускладнень антенатального розвитку дитини сягала 81,6 + 6,2 %, частота штучного вигодовування дитини до року – 89,5 + 4,9 %, прояв алергічної реакції, атопічної реакції на введення прикорму до 1 року – 38,3 + 3,0 %, на введення соків – 80,9 + 5,7 %, наявність алергічного діатезу, конституційні особливості дитини проявлялися у 83,0 + 5,4 %, алергічні висипання на лікарські препарати – 51,1 + 7,2 %, випадки нестачі повітря серед ночі мали місце у 89,5 + 4,9 %, кратність загострення ГРВІ реєстрували у 93,9 + 4,1 %.
Внаслідок дії таких екзогенних факторів як кліматичні умови у 53,6 % дітей визначено сезонність проявів алергічних захворювань, у 54,3 % наявність супутньої патології; наявність алергії на харчові продукти (атопічні реакції до 1 року) – 53,2 + 7,2 %; неповна реалізація календаря профілактичних щеплень у 43,2 %. Доведено прогностичну значимість окремих факторів для ймовірного формування БА у дітей за ранжуванням прогностичних коефіцієнтів. Так, найбільше прогностичне значення мали: нестача повітря серед ночі 91,89 %, алергічний риніт 67,43 %, частота ГРВІ раз на місяць 63,85 %, алергічний діатез 63,68 %, запалення легенів у віці до одного року 59,15 %, забруднення атмосферного повітря 56,42 %, алергія на введення соків 55,46 %, ускладнення антенатального розвитку 54,45 %.
Науково обґрунтовано застосування лабораторно-діагностичних факторів, за допомогою яких виявлено алерген-специфічні чинники: гістамін
93,8 + 2,0 % випадків, гриби плісняви 93,8 + 6,0 % випадків, шерсть собаки 68,8 + 10,5 % випадків, шерсть кота 75,0 + 10,8 % випадків, пух птахів
62,5 + 12,1 % випадків, ДП-9 37,5 + 4,09% випадків, ДПс-193 – 50,0 + 4,2 % випадків. В цілому висока та підвищена чутливість виявляється до 8 алергенів із 20 застосованих.
Відхилення від нормальних величин функції зовнішнього дихання: показники швидкості форсованого дихання ВФЖЄЛ, л/сек, СОШ25-75, л/сек, ОФВ1, МОШ50, л/сек, МОШ75, л/сек, вказують на те, що показник форсованого дихання є найбільш чутливим до порушень дихальної прохідності у дітей групи ризику по БА і становить ОФВ1(63,5 ± 4,1л/с) р<0,05; завищене продукування Ig E в сироватці крові дітей з ризиком БА до рівня 180,8 + 47,2 р<0,05 у порівнянні зі здоровими дітьми, де середній вміст Ig E складав 20,0 + 1,4, р<0,05., що є предиктором формування БА.
Зафіксовано дію антропогенних факторів довкілля на частоту формування БА. Існує достатньо висока залежність між рівнями екзогенних чинників та частотою формування БА серед дитячого населення. Встановлено, що в цілому існує сильний зв’язок між рівнем поширеності БА і досліджуваними факторами довкілля. Множинний коефіцієнт кореляції з концентраціями забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для рівнів захворюваності та поширеності патології становить 0,66 та 0,88 (p<0,05) відповідно. Рівень поширеності БА певною мірою залежить від комплексу факторів довкілля, які в цілому обумовлюють 78,1 % випадків негативного впливу.
За рівнем значущості для формування показника поширеності БА серед наведеної групи факторів провідне місце займає рівень забруднення атмосферного повітря викидами вуглеводнів (КПК = 0,81, Д = 65,5 %), діоксиду вуглецю (КПК = 0,63, Д = 40,3 %), оксиду азоту (КПК = 0,56, Д = 31,3 %).
Майже аналогічні показники є пріоритетними для формування рівня захворюваності дітей на БА: рівень викидів в атмосферу вуглеводнів
(КПК = 0,46, Д = 20,9 %), доля викидів району (КПК = 0,38, Д = 14,5 %), сумарна кількість викидів в атмосферу (КПК = 0,32, Д = 10,1 %). Дещо нижча детермінованість рівня захворюваності проти поширеності БА обумовлена, на нашу думку, накопичувальними та потенціюючими властивостями забруднюючих екзогенних чинників, що в значній мірі сприяє не тільки виникненню нових захворювань, а й частим загостренням патології.
Посилаючись на наукові дослідження лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» було визначено середньодобові концентрації твердих часток пилу РМ10 та РМ2,5 в приземному шарі атмосферного повітря, яке проводилось з жовтня 2017 р. по вересень 2020 р. та оцінено насичення повітря пилком рослин у міській зоні м. Києва в період цвітіння з квітня по жовтень протягом 214 днів 2019 року.
Проаналізовано співвідношення максимальних та мінімальних значень між показниками масових часток та захворюваністю на бронхіальну астму у дітей. Відмічено, що загальна і первинна захворюваність на БА у дітей визначених районів найбільше співпадає з перевищенням нормативних значень РМ2,5 і РМ10 протягом однакових часових проміжків. Проведено регресійний аналіз залежності кількості хворих на БА від частоти перевищення гігієнічного нормативу ВООЗ для масових концентрацій РМ2,5 і РМ10.
Визначено вплив перевищення нормативних значень масових часток (переважно РМ10) на рівень загальної та первинної захворюваності БА за допомогою регресійних лінійних моделей, які характеризувалися високим ступенем достовірності (р<0,01): R2 = 0,62 для Дарницького району, R2 = 0,82 , для Деснянського району та R2 = 0,96 для Дніпровського району.
В Деснянському та Дніпровському районах встановлено вплив поєднаної дії РМ10 та РМ 2,5 на виникнення нових випадків БА за допомогою методу множинної лінійної регресії (р<0,001): R2 = 0,99 та R2 = 0,99, відповідно.
Під час співставлення показників загальної і первинної захворюваності дітей м. Києва на БА за період (2017-2019 рр.) з дослідженнями забруднення атмосферного повітря твердими частками пилу РМ10 і РМ2,5, простежується кореляція високих показників вперше зареєстрованих випадків бронхіальної астми у дітей по кварталах, саме в період високих концентрацій РМ10
(5,5-99,6 мкг/м3) протягом 60 діб (квітень, травень) та РМ2,5 (5,5-119,2 мкг/м3) протягом 90 діб (квітень, травень, червень).
На початку визначеного нами періоду дослідження (2017 р.) серед кількості випадків первинної захворюваності БА у дітей м. Києва, найбільші показники відмічаються у Дарницькому – 9,10, Дніпровському – 9,79 та Солом’янському – 8,81 районах, що вказує на негативний вплив забруднення атмосферного повітря твердими частками пилу РМ10 і РМ2,5 з ймовірним формуванням факторів ризику розвитку БА у дітей м. Києва.
Для проведення порівняльного аналізу співставлення впливу РМ10 та РМ2,5 на респіраторну систему дітей із реалізацією у бронхіальну астму з даними медичних статистичних спостережень по Києву, доцільно проводити порівняння показників у такому періоді: з жовтня 2017 р. по вересень 2019 р., де вони співпадають у часі.
Також, було досліджено динаміку насичення атмосферного повітря пилком рослин і дерев у міській зоні м. Києва. Як найбільш характерні насичувачі повітря пилком були обрані 32 рослини (деревовидні, чагарникові і трав’янисті), що представлені у ландшафті міста Києва.
Визначено, що серед 32 рослин відібраних до дослідження найбільшими алергенами є: 1 місце – амброзія, 10795 зер/м3 (середнє значення = 50,45 зер/м3); 2 місце – в’яз, 3521 зер/м3 (середнє значення = 16,45 зер/м3); 3 місце – лободові 2361 зер/м3 (середнє значення = 11,03 зер/м3).
За допомогою кореляційного аналізу було встановлено зв’язок між концентраціями пилку аероалергенів з частотою формування загальної захворюваності БА у дітей м. Києва для Дарницького району (r = 0,99, р<0,02): клену (Acer L.), берези (Betula L.), сосни (Pinus L.); для Деснянського району(r = 0,99, р<0,001): кропиви (Urtica L.); Дніпровського району (r = 0,99, р<0,025): горіха (Juglans L.), шовковичних (MorusL.), сосни (Pinus L.), тополі ( Populus), верби (Salix L.), в’яза (Ulmus L.) та з частотою формування первинної захворюваності БА для Деснянського та Дніпровського районів (r = 0,99, р<0,05): злакових (Poaceae L.) і кропиви (Urtica L.), що у подальшому ініціює формування факторів ризику розвитку БА, які напряму залежать від наявності пилку в атмосферному повітрі і обумовлюють сенсибілізацію дитячого організму пилковими алергенами.
Встановлено лінійну регресійну залежність з високим ступенем достовірності (р<0,025, R2 = 0,99) загальної кількості випадків БА від рівня забруднення пилком сосни (форм. 1).
уz = 306,98+0,12х
(1)

де уz – загальна кількість випадків БА, х – кількість зерен пилку сосни (Pinus L.)
Одержані характеристики будуть слугувати інформативним джерелом щодо концентрації пилку у повітрі м. Києва для своєчасного використання протиалергічних засобів. Встановлено, що для визначення причиннозначущого алергену пилку рослин і дерев, необхідно враховувати концентрацію пилку в атмосферному повітрі, як підтвердження алергічних захворювань органів дихання у діагностичному процесі. Від вираженості концентрації пилку в атмосферному повітрі залежить сенсибілізація дитячого організму пилковими алергенами. Дослідження деяких авторів підкреслюють, що присутність пилку в повітрі підвищує ризик зараження коронавірусом [Петренко О., 2021.].
На сьогодні великий медичний аспект проблеми забруднення повітря, особливо в умовах пандемії COVID-19.
Дослідження, проведені у Великобританії, показали дуже тісний зв’язок між атмосферним забрудненням і смертністю від захворювань органів дихання.
Таким чином, для вдосконалення гігієнічних методичних підходів в профілактиці виникнення факторів ризику розвитку БА у дітей, а саме екзогенних факторів довкілля, вкрай необхідно проводити сучасні заходи усунення різноманітних алергенів, які як відомо, слугують тригерами в розвитку алергічних захворювань органів дихання .
Опираючись на рекомендації з елімінаційної терапії експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я ( ВООЗ, WHO)-1997р. та Європейської Академії алергії та Клінічної імунології (EAAS -2014р. ) пропонується сучасна багатофункціональна екосистема HYLA спрямована на елімінацію алергенів в повітрі, а також на різноманітних поверхнях, що може застосовуватись в широких профілактичних заходах дитячого населення в запобіганні виникнення алергічних проявів органів дихання та розширити гігієнічні можливості в сфері громадського здоров’я.