Главная
О компании
Принцип работы
Комплектации
Цены
Функции
Характеристики
Вакансии
Полезная информация
Пресса о нас
Видео инструкция
Обмен
Конкуренты







 
     
П.В. Гришило
к.м.н., Л.Д. Вітик, к.м.н. кафедра загальної практики (сімейної медицини) Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

«Алергопрофілактика при пилковій, побутовій і грибковій сенсибілізації»
Аероалергени – це часточки, що містяться в повітрі і можуть спричинювати у сенсибілізованих осіб алергійні реакції з боку шкіри, органів дихання, кон’юнктиви. Найпоширенішими серед них є пилкові, побутові та грибкові алергени. За даними літератури, нині існує близько 100 тис. пилкових алергенів. Виділяють такі групи зазначених алергенів: 1. Злакові трави: тимофіївка, грястиця збірна, лисохвіст, пирій, вівсяниця тощо. 2. Культурні злаки: овес, пшениця, ячмінь, жито, кукурудза. 3. Рослини, що їх культивують: цукровий буряк, конюшина, щавель, соняшник тощо. 4. Дерева: дуб, клен, вільха, ліщина, береза, тополя, осика, сосна, ялина, липа тощо. 5. Бур’яни: кульбаба, амброзія, подорожник, кропива, полин, лобода тощо. 6. Фруктові дерева: яблуня, вишня, груша тощо. 7. Садові квіти: маргаритка, троянда, тюльпан, нарцис, лілея тощо. У спеціальних дослідженнях доведено, що етіологічним чинником алергії можуть бути лише частини рослин, які містять їх антигенний матеріал (а не їх ароматичні сполуки або олії, на які можуть розвиватися неімунні реакції). Це переважно пилок рослин. Однак встановлено, що чинники, які містять алергени у меншій кількості, є і в інших частинах рослин. Проте, згідно з постулатами Томена, як алергенну рослину можна розглядати, якщо: • продукування пилку є значним (за L. Yеgеr (1986), 1 колос жита дає 4,2 млн зернин пилку, а 1 рослина амброзії – до 1 млн зернин пилку). Для розвитку захворювання людина має вдихнути не менше ніж 500 зернин пилку, тобто його концентрація повинна становити не менш ніж 25 зернин на 1 м3 повітря. У той самий час ентомофільні рослини (квіти, фруктові дерева) продукують малу кількість пилку, до того ж ще й клейкого; • пилок достатньо летючий. Його можна вловити на висоті до 2 км і на величезних відстанях від місць зростання рослин, які його продукують; • рослини широко культивують. Отже, зрозуміло, чому в Україні найчастіше алергію спричинюють злакові, бур’яни та лугові рослини; • пилок рослин достатньо імуногенний. Доведено,що імунна система людини не розпізнає частки з молекулярною масою менше ніж 5 000 дальтон, а частки з масою понад 40 000 дальтон практично не адсорбуються на слизовій оболонці носа. Через це виділяють групи рослин, пилок яких має найвираженіші сенсибілізувальні властивості (наприклад пилок з молекулярною масою 38 000 дальтон). Алергенна активність пов’язана з білковою частиною клітини пилку. Зерна пилку можуть проникати через слизову оболонку носа вже через 30 с після потрапляння в атмосферу. За В.А. Фрадкіним, до пилку з найвираженішими алергенними властивостями варто віднести такий,який містить сапоніни, прості аміни, прості алкалої ди: лободові (Сhепороdіасеае), щирицеві (Атаrапthасеае), ефірні олії (розові (Rоsасеаe), айстрові (Аstеrасеае), а також велику кількість білка: букові (Fаgасеае), тонконогоцвітні (Роаlеs). Європейські представники Інтернаціональноїасоціації аеробіології у Рекомендаціях з методології повітряного моніторингу пилку, який виконують постійно, радять проводити обов’язкову верифікацію алергенного пилку роду Аlпus (вільха), Соrуlus (ліщина), Веtиlа (береза), Оlеа (олива), представників родин Сирrеssасеае/Тахасеае (кипарисові/тисові), Роасеае (тонконогові) (в тому числі Сеrеаlіа (хлібні злаки), Urtісасеае (кропивові), Аrtетіsіа (полин), Атbrоsіа (амброзія). Крім того, радять реєструвати пилок роду Fraxinus (ясен), Рlаtапus (платан), Ріпиs (сосна), Qиеrсus (дуб), Саstапеа (каштан), Rитех (щавель), Рlапtаgо (подорожник), Сhепороdіасеае/Атаrапthасеае (мареві/амарантові). Більшість перерахованих рослин поширені й на території України. Нині актуальною проблемою є зміна природних екзоалергенів під впливом чинників довкілля. На думку Б.Т. Величковського, алергійні захворювання розвиваються внаслідок поєднаної дії на організм антигеніві ксенобіотиків. Встановлено можливість посилення пилкової алергії під впливом речовин, які містяться в атмосферному повітрі: аміаку, хлору, фтору, оксигенових радикалів, сульфітів, нітратів, продуктів згорання дизельного палива та ін. [4]. Понад те, забруднення навколишнього середовища подовжує терміни палінації рослин і змінює антигенну структуру пилку [5]. Н. Веhrеndt зі співавт. показали, що забруднення повітря не лише впливає на морфологічну структуру пилкових зерен грястиці збірної (Dасtуlis glотеrаtа), а й збільшує вміст алергізувального білка в пилку. В.Н. Кобзар зі співавт. спостерігали аналогічні морфологічні та біохімічні зміни пилку берези й грястиці збірної за умови його опромінення УФ-променями, оброблення сигаретним димом та бензпіреном, внаслідок чого посилювалися алергенні властивості пилку. Н.А.Е. Schunko виявив ефект синергізму всіх типів алергенів. Доведено підвищену здатність забрудненого пилку індукувати сенсибілізацію й підвищувати реактивність слизової оболонки носа та бронхів. Фітотоксиканти також збільшують життєздатність пилку бур’янів і в поєднанні з її підвищеною концентрацією в атмосфері сприяють збільшенню частоти алергійних захворювань органів дихання в населення промислових регіонів. Як зазначає Р.М. Альошина [5], господарське освоєння нових територій призвело до порушення природних ландшафтів, скорочення ареалів видів, що там існували, значного поширення бур’янів і рудеральних (смітникових) трав. До рудеральних рослин належить лутига (Аtrірleх), ячмінь (Ноrdеит), тонконіг (Роа), бромус (Вrотиs), райграс (Аrrhепаthеrит), відомі своїми алергенними властивостями. До побутових алергенів належать переважно алергени домашнього пилу, пір’я подушок, ібліотечного пилу. Основним серед них є алерген домашнього пилу. За важливістю щодо виникнення побутової сенсибілізації в складі домашнього пилу має місце такий розподіл: кліщі домашнього пилу, епідерміс тварин, цвілеві гриби та комахи. За даними Інституту імунології (Росія), на алергію до домашнього пилу страждають 80% хворих на бронхіальну астму, 11% – на кропив’янку і 46% пацієнтів з алергійним ринітом і кон’юнктивітом. Основна роль в алергізувальній активності домашнього пилу належить мікрокліщам роду Dermatophagoides pteronyssinus, які одержали назву «постільних» кліщів. Кліщі, що містяться в домашньому пилу, харчуються лусочками епідермісу, цвілевими грибами, частками їжі й іншими органічними продуктами. В 1 г домашнього пилу може бути до кількох тисяч особин кліщів, але вже наявність навіть 100-500 кліщів може спричинювати сенсибілізацію до них людини. Для їх життєдіяльності потрібна вологість 70-80% за температури 20-25 °С і кисень. Важливо пам’ятати, що для розвитку алергії мають значення як живі, так і неживі кліщі, а також продукти їх життєдіяльності. В організм людини кліщі потрапляють інгаляційним шляхом (під час дихання). Відомо також, що до складу домашнього пилу частовходять шерсть і лупа свійських тварин, а також гризунів. У хворих на бронхіальну астму, які мешкають у незадовільних побутових умовах, специфічні IgE-антитіла до алергенів шерсті мишей і щурів виявляють у 19-24% випадків відповідно (Kang B., Kang J., 1989). Доведено значну сенсибілізувальну роль пір’я свійських птахів, яким набивають подушки та перини, причому найбільшу антигенну активність має пір’я гусей. Частота сенсибілізації до алергенів пір’я у хворих на бронхіальну астму коливається від 5 до 60% (Богова А.В., 1984; Потьомкіна А.А., 1984). При цьому часто має місце перехресна чутливість між алергенами пір’я та домашнього пилу. На думку багатьох авторів, до побутових алергенів варто відносити і деякі види алергенів грибів (див. нижче). Останніми роками як вітчизняні, так і закордонні дослідники довели негативну роль тарганів в розвитку алергійних реакцій, оскільки частки їх тіл, яєць і продуктів життєдіяльності теж входять до складу домашнього пилу. Антитіла до алергенів американського таргана виявляють у 68-76% осіб з побутовою сенсибілізацією (Keng B. et al., 1989; Sperber K. et al., 1993). Сенсибілізувальні властивості таргана Blatella German, який поширений на Європейському континенті, вищі, ніж у тарганів, які живуть в Америці і країнах Сходу (Rhichman P.G. et al., 1984; Chapman M.D. et al., 1989). Грибкові алергени. За даними А.Д. Адо і співавт. (1966), саме вони у 21,2% випадків є етіологічними чинниками алергійних захворювань органів дихання. Серед них провідну роль відіграють цвілеві гриби роду Mucor, Penicillium, Rhizopus, Аspergillus (Agarwal M.K. et al., 1982). Кількість цих видів може досягати 300. Частіше виявляють сенсибілізацію до грибів видів Аspergillus, Penicillium, Alternaria, Cladosporium, Candida. За даними В.А. Фрадкіна (1990), у 35,4% обстежених ним дітей з бронхіальною астмою реєстрували алергію до грибів. Спори та гіфи грибів можна виявити всюди: на ґрунті, у воді, повітрі, приміщеннях.юдина стикається зі 100 видами мікрогрибів. Джерелами цвілевих грибів є пріла солома, сирі приміщення, підвали, земля кімнатних рослин тощо. Концентрація спор грибів роду Cladosporium становить 3 000 в 1 м3, що може спричинити клінічні прояви алергії у відповідних хворих. Лікування алергійних захворювань включає чотири основні напрямки:
1. Освіта хворих.
2. Елімінаційна терапія.
3. Алерговакцинація.
4. Фармакотерапія. Елімінаційну терапію (якщо мова йде про короткотерміновий захід) реально можуть здійснити лише самі хворі. Тому освіта хворих, співпраця з ними (комплаєнс) є дуже важливим заходом і певною мірою впливає на прогноз алергійних захворювань. Запропоновано немало способів вирішення проблеми видалення алергенів із житлових приміщень. Перший – це запобігання збільшенню їх кількості, другий – зменшення кількості алергенів, які вже є в приміщенні. В цьому випадку ретельне щоденне прибирання твердих поверхонь та очищення внутрішнього повітря дають змогу досягти певних позитивних результатів. Але технічна складність полягає в нездатності звичних засобів «витягувати» алерген і вилучати йогоз повітря. Практично всі сухі фільтри, навіть з мікропористою структурою, не здатні елімінувати часточки розміром 5 мікрон та менше, які становлять 60% усіх факультативних алергенів. Понад те, кондиціонери та пилососи із сухим очищенням повітря за допомогою будь-яких фільтрів через їх забруднення самі стають джерелами алергенів, які під тиском повітря, що викидається, поширюються приміщенням. Третій спосіб усунуння алергенів – очищення від елементів, які постійно накопичуються, наприклад від текстильних кліщів, комах, часточок епідермісу. Як і за попереднього способу потрібне глибоке очищення поверхонь з їх вибиванням.Найбільшою проблемою в реалізації трьох вищезазначених способів є глибоке очищення повітря, що містить алергени. За допомогою пилососів сухого очищення та кондиціонерів не вдається повністю видалити лусочки шкіри, лупу, слину тварин. Для цього булозапропоновано системи очищення повітря через воду. Близько десяти років тому в Україні з’явилася система HYLA (Німеччина–Словенія), яка вигідно відрізняється від інших марок з аквафільтрами. Апарат оснащено сепаратором, який має світовий патент. Сепаратор, обертаючись на надшвидкосях (25 000 об. за 1 хв), сприяє тому, що ввесь пил, який потрапляє всередину, змочується водою і залишається в ній. Це безальтернативний спосіб очищення. HYLA дає змогу видалити часточки алергенів кліщів, комах, плісеневих грибів та епідермісу, пилок рослин. Вона сприяє елімінації найдрібніших часточок (менше 3 мікрон), і тому повітря, що виходить із системи, очищене від усіх елементів забруднення. До того HYLA за допомогою спеціальної насадки видаляє кліщів і продукти їх життєдіяльності з матраців і подушок. Таким чином, можна говорити про абсолютно нову якість повітря, що виходить із системи HYLA. Отже, які ж переваги інновації від HYLA? По-перше, хворі на алергійний риніт чи бронхіальну астму самі можуть прибирати приміщення. По-друге, завдяки глибокому очищенню хворий може не відмовляти собі в задоволенні прикрасити приміщення килимами, м’якими іграшками, тримати домашніх улюбленців. По-третє, HYLA – це тривала профілактика в групах ризику щодо алергійної патології. Використання системи HYLA можна рекомендувати в житлових приміщеннях, офісах, бібліотеках, сховищах, де тривало перебуває людина. Література 1. Адилов М.М. Комплексная терапия хронического инфекционно-аллергического ринита // Дис. ... канд. мед. наук. – Ташкент, 1989. – 158 с. 2. Аллергические болезни у детей // Под ред. М.Я. Студеникина, И.И. Балаболкина. – М.: Медицина, 1998. – 348 с. 3. Богоград А.Е., Мизерницкий Ю.Л., Бержец В.М. Экология жилища и бронхиальная астма у детей // Российский вестник перинатологии. – 2000. – № 3. – С. 21-24. 4. Иванова Т. Снижение нагрузки элементами пыли – один изподходов в лечении аллергии // Ліки України. – 2003. – № 12 (77). – С. 63-64. 5. Пухлик С.М. Вазомоторный ринит как состояние предастмы. Изучение связи с наследственно-конституциональными и средовыми предпосылками // Тези доповідей І з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. – Вінниця, 1993. – С. 273. 6. Тарасова Г.Д., Мокроносова М.А., Вострокнутова Т.М. Этапная терапия аллергического ринита // Рос. ринология. – 1998. – № 2. – С. 41. 7. Фрадкин В.А. Диагностические и лечебные аллергены. – М., 1990. – С. 255. 8. Adkinson N.F. et al. Immunotherapy of allergic disorders: Traditional and Novel Approaches // Int. Arch. Allergy Immunol. – 1992. – Vol. 99. – Р. 257. 9. Bunnag C., Bustos D., Bustos G.J., Romero O. Prevention of asthma with ketotifen in preasthmatic children: a three-year follow-upstudy // Clin. Exp. Allergy. – 1995. – Vol. 4. – P. 568-573. 10. Hakkaart G.A., Aalberse R.C., van Ree R. Epitope mapping of the house dust mite allergen Der. p. 2 by means of site directed mutagenesis // Allergy. – 1998. – Vol. 53 (2). – Р. 165-72. 11. Scadding G.K., Brostoft J. Low dose sublingual therapy in patients with allergic rhinitis due to house dust mite // Clin. Allergy. – 1986. – Vol. 16. – Р. 483-91.

 
Доказательная база:
.
 
 
 
 
ООО "ХЬЮЛЯ Украина" является официальным партнёром Ассоциации аллергологов Украины.